Київський професійний коледж цивільного будівництва

(044)-257-30-76

Київський професійний коледж цивільного будівництва

(044)-257-30-76

Проєкт КПКЦБ

Проєкт КПКЦБ "Наші герої будуть жити, поки жива пам'ять про них"

Проєкт КПКЦБ "Наші герої будуть жити, поки жива пам'ять про них". Педагогічний колектив "КПКЦБ" продовжує збирати матеріали про героїв-випускників закладу освіти, які поклали своє життя за Україну, за честь та гідність людини, за право бути господарем на власній землі. Василенко Євген Олександрович народився 20.04.2001 року в м. Радомишль. З самого народження і до 6 років, тобто до 2007 року на постійній основі проживав з мамою в с.Ставки, після смерті матері він залишився один і його рідна тітка з с. Городок, раніше (Макарів 1) взяла над ним опіку і Євген разом з рідною тіткою був вимушений проживати в Городку де він і пішов в школу. В шкільні роки зі слів однокласників і вчителів зарекомендував себе як життєрадісний і дисциплінований учень і просто доброзичлива людина після закінчення Городоцької ЗОШ, вступив у 2016 році до "Київського професійного коледжу цивільного будівництва" де у 2021 році здобув робітничу професію за фахом. Постійно приїздив до свого рідного села Ставки та під час навчання в Києві та під час проживання в Житомирі майже кожної неділі, дуже любив своє рідне село, де проживав він його родина і де похована його рідна матуся, мав дуже чудові стосунки з односельчанами - він їм запам'ятався дуже добрим і ввічливим хлопцем. У 2021 році одружився і переїхав на постійне місце проживання до м. Житомира, де на постійній основі працював на різних будівельних майданчиках міста. З початку повномасштабної війни попри свій вік неодноразово робив спроби стати до лав ЗСУ, але через його вік і відсутність досвіду служби в ЗСУ йому відмовляли, всупереч цьому він робив спроби долучитись і літом 2022 року він долучився до лав ДПСУ, а саме до 9 прикордонного загону ім.Січових Стрільців. За часи служби в "ДПСУ" Євген проявив себе як товариський, доброзичливий і відповідальний чоловік як на службі, так і в родинні яку він створив, але 11.07.2024 року виконуючи бойове завдання в Харківській області загинув лишивши за собою первістка, якого не встиг побачити та люблячу дружину.